Выжыос доры берыктӥськон

    Та вожвылъяськон радъяське 2012-тӥ арысен. Валтӥсь мугез – удысужлы дышетон ужъюртъёсысь студентъёс пӧлы калыклэсь лулчеберетсэ вӧлмытон но сое утьыны мылкыд пыӵатон.

    Вожвылъяськонэз радъя Россиысь егитъёслэн союззылэн Удмуртиысь ёзэз. Туэ егитъёс асьсэлэсь ӵектссэс быдэстыны Удмурт Элькунысь йӧскалык политикая министерстволэсь грантсэ утӥзы. Со ик юрттӥз вожвылъяськонлэн радаз куд-ог воштӥськонъёс пыртыны, пуштрссэ узыргес, егитъёслэсь эскеронзэс мургес но тунсыкогес карыны.

    Вожвылъяськонлэн воштӥськонъёсыз сярысь мадизы Калыкъёслэн Эшъяськон юртысьтызы муниципал кылдытэтъёсын ужанъя ӧнерчи Ирина Трубицына но Россиысь егитъёслэн союззылэн Удмуртиысь ёзэзлэн кивалтӥсезлэн воштӥсез Диана Пислегина. Кылсярысь, студентъёс асьслэсь эскерон ужъёссэс арлы быдэ «Легенда народа»темалы презентациын но «Открываем Удмуртию» темая видеоролик пыр возьматъязы. Туэ соослы асьсэлэн темазыя классный часлы сценарий дасяно луоз на.

    Туэ егитъёс эскерозы Грак ёросысь Нижний Тыловай гуртысь но Дэбес ёросысь Смольники гуртысь кряшенъёсты, Алнаш ёросысь Варали гуртысь поръёсты.

    Кызьы калыкъёс сярысь люкам материалэз учкымон, тунсыко но валамон возьматоно валэктӥзы Калыкъёслэн Эшъяськон юртысьтызы режисер Дмитрий Корепанов но муниципал кылдытэтъёсын ужанъя ӧнерчи Анна Стародумова. Соослэн верамзыя, постановка лэсьтон азьын нырысь ик малпано ма понна со лэсьтӥське но ма сярысь вера. Дмитрий Корепановлэн малпамезъя, костюмъёс, декорациос дасяку, диалогъёсты малпаку но крезьгур бырйыку калыклэсь аспӧртэмлыксэ, улон шоры учконзэ лыдэ басьтоно.

    Дышетон ужъюртъёсысь шаертодонъя отрядъёслэн кивалтӥсьёссылы «Организация краеведческой деятельности в образовательном учреждении» темая семинар радъяськиз.

    Ватсаса тодон-валан сётонъя элькун центрысь ӧнерчи Юлия Пименова пусйиз, кивалтӥсьлэн валтӥсь меретэз – пиналэз Удмуртиын улӥсь калыкъёсын тунсыкъяськытон, солы калыкъёслэсь сям-йылолъёссэс, улон радзэс эскерон мылкыд пыӵатон.