«Ватэм пусъёс» но «Ингож»

    21-тӥ куарусёнэ Калыкъёслэн Эшъяськон юртазы «Палэзян» фестиваль Анна Образцовалэн «Ватэм пусъёс» адӟытонэныз усьтӥськиз. 

    Егит суредасьлэн нимысьтыз выставкаез нырысетӥез луэ. «Мон сое юри ӧй кылдыты, со кӧня ке ар ӵоже люкаськем ужъёсы, — шуэ Анна. — Мон туж яратӥсько вашкала но туала сямен воштэм мифологиез. Мыным тунсыко, кыӵе буёлъёсын адӟо адямиос валтӥсь образъёсты – Инмарез, Шунды мумыез, Музъем мумыез. Нош малы «Ватэм пусъёс? Удмуртъёслэн туж паймымон пусъёссы вань. Соос басьтэмын инкуазьысь. Но али ми улӥськом озьы ик инкуазен ӵош, но со пусъёсты ум валаське, ум тодӥське ини. Мон понна со пусъёс – ватэм малпанъёс».

    Озьы ик фествиаль улсын «Ингож» альманахен тодматскон ортчиз. Выль бичетын — егитъёслэн ужъёссы: вылӥ дунъям проза, поэзия, критика, драмматургия. Берло дыре та ӧръёс удмурт литератураын пыр-поч азинско. «Таӵе бичет кемалась ӧй вал ни,- пусйиз литературая критик, филологи тодосъя кандидат Александр Шкляев. Вазенгес потӥзы таӵе книгаос: «Пыд улын музъем», «Йыр вадьсын инбам», «Инӟарекъян», «Вуюись». Соос но «Ингож» бичет возьмато егитъёслэсь вылӥе тубыны тыршемзэс. Адӟиське литература улэ, солэн лулыз вань».