Вашкала чильтэръёсын адӟытон радъязы Яр ёросысь одӥгаз гуртын

    Вашкала чильтэръёсын адӟытон радъязы яр ёросысь одӥгаз гуртын 1

    Музейзы 1995-тӥ арысен ужа ини. Отчы ас гуртысьтыз, муниципал кылдытэтысьтызы гуртъёсысь калыклэсь этнической материал люка. Музейзы туж йӧно, узыр пӧрмиз ини.

    «Люкасько ваньзэ, мае калык сётэ, озьы ик чильтэръёсты. Чильтэр оборкаосты, миндэр вылэ, комод вылэ пононъёсты. Огъя вераса, ваньзэ вашкалазэ, чильпамзэ. Туала сямен чильпам салфеткаосты уг, вашкалазэ – чильтэръёсын ӵушконъёсты, кылсярысь. Ваньмыз соос адямиослэн сандыкъёсазы кыллё. Али уго юртэз озьы уг чеберъяло ни, ваньмыз огшоры. Соин ик мон сое шедьтыны малпай. Библиотекаренымы ӵош ми сое калыклы возьматыны малпам. Кызьы пӧрмиз, чеберъям. Калыклы туж яраз», — вера Раиса Наговицына, чильтэръёсын адӟытонэз дасясь, шаерчи.

    Та адӟытонэ тӧдьы сӥньысъёслэсь чильпам ужъёс пыртэмын. Пӧлазы 19-тӥ дауре кылдытэмъёсыз но вань, нош тросэз – 20-тӥ даурысь.

    «Историзы сярысь верано ке – со 1950-1960 аръёсы пудо вордӥсьёс, кудъёсыз фермаын ужазы, чильпазы. Соку уго нимаз пудо возьмасьёс ӧй вал, асьсэос пудо утё вал. Тӥни ӵапак со вакытэ, огшоры пуконтэм вылысь, соос киуж ужазы. Озьы тӥни таӵе ӟеч ужъёссы пӧрмылӥзы. Со ужъёсысь пужыос ваньмыз пӧртэмесь. Кин ке кинлэсь ке пужызэ басьтэ вал ке но, быдэсак сыӵе ик уг чильпа вал, аслэсьтыззэ ватса вал», — шуэ Раиса Наговицына.

    Адӟытон Ӝуйна гуртысь азьвыл школа юртлэн фойеаз интыяськемын. Со юртын ик али гурт администрацизы, почтазы, библиотеказы, клубзы но музейзы интыяськемын.

    https://udmurt.media/udm/news/kultura-i-turizm/57179/