Татьяна Ишматова: Тол Бабайлы патент удмурт лулчеберетэз ыштонэ нуэ

    Татьяна ишматова: тол бабайлы патент удмурт лулчеберетэз ыштонэ нуэ 1

    Татьяна Ишматова малпамъя, Выль ар персонажлэн нимызлы сётэм патент шонертэм луэ. Куд-ог муртъёс Тол Бабай 1990-тӥ аръёсы кылдӥз шуыса верало ке но, Кузебай Гердлэн 1930-тӥ аръёсы гожтэм произведениосаз та выжыкыл герой пумиськылэ ни. Озьыен, сое Шаркан ёросын ӧз малпалэ.

    «Мон валасько, «Тол Бабайлэсь усадьбазэ» забрендировать карысалзы ке. Шаркан ёрос – ӟечокъёс, интызэс но нимзэс туризмъя азинтӥзы шуыса. <…> Но кызьы пиналъёсты Выль ар персонажтэк кельтыны? Ойдолэ, быгыос табаньлы, перепечлы (пересьмонлы, кызьы соос шуо) патент басьтозы. Кин-ке но пӧсятэмез регистрировать кароз. Озьы ми удмурт лулчеберетэз ыштӥськом», — вераз Татьяна Ишматова.

    Та югдур пумысен «Удмурт Кенешлэн» тӧроез Шаркан ёросысь депутатъёслэн кенешсылэн кивалтӥсеныз Дмитрий Орловен вераськиз. Со оскытӥз, Тол Бабай ласянь кылдэм ченгешон тупатскиз ни шуыса.

    «Мон валай, учыр коммерци шӧмын вал, куке «Лудорвай» но «Тол Бабайлэн усадьбаез» туристъёс понна вожмаськыны кутскизы. <…> Мукет ласянь, со кыӵе ке тулкым луиз, куке нылпи садын пиналъёслы Тол Бабаез кылбуръёсын вераны уг лэзё. Со воксё ярантэм ни», — шуиз Татьяна Ишматова.

    Со верамъя, та учыр выжыкыл персонаж котырын умойтэм мылкыд кылдытӥз, но Татьяна Ишматова оске, Тол Бабайлы патент Шаркан ёрослы сётэмын ке но, Выль ар герой удмурт пиналъёс доры вуылэмысь уз дугды.

    Тодэ вайытом, «Тол Бабайлэн усадьбаез» «Лудорвай» музей-заповедниклы ужрадъёсаз Тол Бабай нимез кутыны ӧз лэзьы. Соин валче музейын выль выжыкыл персонажез – Тол Аяез – малпазы.

    Ватсалом, вуоно шутэтскон нуналъёсты ортчытон понна куинь тунсыкоосыз пӧлы Удмуртиын радъяськись «Выжыкыл геройёс Тол Бабайлэн шаераз» фестиваль пыриз. Улосвылкуспо ужрад туннэ, 7-тӥ толсуре, усьтӥськоз но сизьыметӥез луоз ни.