Россиын улӥсьёс Бадӟым этнодиктант гожтӥзы.

    «Туала вакытэ, куке быдэс дуннеын пӧртэм мугъёсъя гомӟо тыложъёс, куке осконъёс вутто ваче пумитъяськонъёсы, дыр вуиз рос-прос басьтӥськыны калык кусыпъёсын эрикрадэз утьыны, — шуэ профессор, Удмуртиысь валтӥсь историк-этнограф Владимир Владыкин. — Нош этнодиктант — со нырысетӥез вамыш бадӟым ужпумъёсты сэрттон-пертчонын. Этнодиктант кулэ юрттыны адямиослы малпаськыны, асэнызы вераськыны. Котькудиз аслыз юан пуктыны кулэ: кытчы асьмеос мынӥськом, мар ми дауртӥськом».

    Калыкъёслэн эшъяськон юртазы 100 пала адямиос гожтӥзы этнодиктантэз. Соос пӧлын вал йӧскалык политикая Министерствоын, Калыкъёслэн Эшъяськон юртазы ужасьёс. Ваньмызлы сётэмын вал 30 юан. Ӝыныез юанъёс Россиен герӟаськемын, ӝыныез – шаеренымы. Огъя, Удмуртиын 140 сюрс адями та акцие пыриськиз.

    «Валтӥсь ужпум — калыкъёслэсь тунсыкъяськонзэс ӝутон быдэстэмын, — шуиз йӧскалык политикая министр Лариса Буранова. – Диктант гожтэмысь ваньзы ӟеч мылкыдын, пальпотыса потылӥзы. Адӟиськиз, соос тунсыкъясько. Тодымтэ юанъёслы интернет пыр яке ог-огенызы вераськыса валэктонъёс утчазы на. Малпасько, этнодиктантысь юанъёс егитъёсты кыӵе ке но тунсыко ужъёсы валтозы».

    Ватсаса: Россиын сыӵе бадӟым акци ортчытонлы кичӧлтон вордӥськиз Удмуртиын. Йӧскалык политикая Министерство но Удмуртиысь калыкъёслэн ассамблеязы сое радъязы. Этнодиктанлы йылпумъянъёс дась луозы толэзь ортчыса.