Муско, пумита Герберез!

    Гербер – удмурт калыклэн вашкала сям-йылолэз; тулыс бусы ужъёсты йылпумъянлы, музъемез данъянлы сӥземын. Элькун праздник чотын Гербер нырысьсэ ортчиз 24 ар талэсь азьло. Со дырысен со вань калыкъёс понна яратоно шулдыръяськон луиз.

    Нош Москваын улӥсьёс понна Гербер выль ужрад луэ — таяз арын кыкетӥзэ гинэ пусйиське-ай. Кылем арын со ортчиз Удмуртилэсь Арзэ пусъён улсын.

    Таяз арын праздникез сиё-дано усьтозы 16-тӥ пӧсьтолэзе. Быдэс нунал ӵоже Москваын улӥсьёс но шоркарлэн куноосыз быгатозы удмурт сям-йылолъёс, кырӟан-веранъёс пушкы «выйыны», шӧдыны, кыӵе омырен шока удмурт калык. «Эрмитаж» садын ужалозы пӧртэм площадкаос, кудаз куноос тодматскозы вашкала удмурт шудонъёсын, эктонъёсын, пыриськозы мастер-классъёсы но вожвылъяськонъёсы, веръялозы удмурт сиёнэз.

    Ужрадэз дасясьёс оско, таяз арын но москвичъёслы тунсыко потозы удмурт ужбергатӥсьёслэн, декоративно-прикладной искусствоосъя мастеръёслэн калык ӧнеръёсъя адӟытон-ярмарказы.

    Тӧршор сцена вылын асьсэлэсь быгатонлыкъёссэс возьматозы Удмурт Элькунысь творческой коллективъёс но Росси эстрадаысь кизилиос. Тужгес но бадӟым кузьым люкаськемъёс понна луоз «Брангуртысь песянайёс».

    Со сяна, программаын нылпиослы дасям «Пичи Гербер» площадка, зэмос гурын пыжем перепечез веръян, этнодискотека но пӧртэм мастер- классъёс : мунё лэсьтонъя, кускерттон куонъя, куролэсь пунонъя, эктонъя но мукет.