Калыкъёслэн эшъяськон юртсылэн кивалтӥсез Юлия Шахтина луиз

    Калыкъёслэн эшъяськон юртсылэн кивалтӥсез юлия шахтина луиз 1

    Калыкъёслэн эшъяськон юртсылы кивалтӥсе элькунысь Мер палаталэсь ёзчизэ, Этнокультурной дышетонъя но мерлыко кичӧлтонъёсъя «АРТЭ» центрлэсь кивалтӥсьсэ Юлия Шахтинаез юнматӥзы.

    Юлия Германовна вордскиз 1989-тӥ арын. Удмурт кун университетысь историяя факультетэз, Россиысь тодосъя академилэн Урал ёзэтысьтыз Историяя, кылъя но литературая удмурт институтлэсь аспирантуразэ «Этнология» ӧръя йылпумъяз.

    Ужан удыссэ мытӥз егитъёсын ужан удысын, 15 арзэ тыршиз дышетон удысын, трос аръёссэ дышетӥз Ижысь Кузебай Герд нимо гимназиын, озьы ик Нациосын ужан политикая министерствоын калык кусыпъёсты радъянъя ёзэтэн кивалтӥз.

    Юлия Шахтина калык пӧлын но бадӟым уж нуэ. Удмурт егитъёслэн «Шунды» огазеяськонзылэн тӧроез, Удмуртиысь Егитъёслэн парламентсылэн 2-тӥ созывезлэн ёзчиез вал.

    Калыкъёслэн эшъяськон юртсы элькунмы понна стратегической объект луэ, — шуэ Юлия Шахтина. – Калыкъёслэн эшъяськон юртсылэн ужамез туала улонлэн куронъёсызлы тупаны кулэ, кызьы инфрасӧзнэт ласянь, озьы ик валтӥсь ужпумъёсыз ласянь но: Кун йӧскалык политикая стратегиез быдэсъянэ туала ужан амалъёсты но технологиосты пыӵатоно, со вакытэ ик вунэто ӧвӧл калык кусыпъёс пӧлын трос аръёс ӵоже возиськись йылол-сямъёсты. Эшъяськон юрт – со шаерысьтымы пӧртэм выжы калыкъёсты огазеясь, ӵектонъёссэс улонэ пычатӥсь, улоскуспо но калыккуспо кусыпъёсты юнматӥсь огазеяськон луэ.