Эстониын финн-угор калыкъёслэн конференцизы ужаны кутскиз

    Эстониын финн-угор калыкъёслэн конференцизы ужаны кутскиз 1

    Татын оглом фин-угор калыкъёслэн движенизы сярысь но вераськон мыноз, угось тросэз соос пӧлысь 100 ар талэсь азьло автономиоссэс кылдытыны быгатӥзы.

    Быдэс дуннеысь фин-угор калыкъёсты Тартуысь йӧскалык музей пумитаз.
    Конференциез усьтӥзы «Финно-Угрия» огазеяськонлэн правлениезлэн кивалтӥсез — Мадис Арукаск, Эстониысь Лулчебертъя министерствоысь ӧнерчи Энни-Ли Рейма, Эстониысь йӧскалык музейлэн кивлатӥсез Алар Карис но мукетъёсыз.

    Соос пайдаё уж сӥзизы, пусйизы, фин-угор калыкъёс, мукетъёсыныз ӵошатыса, юн кусып возьыны быгатэменызы туж висъясько шуыса. Валтӥсез — со кусыпъёсты азинтон но ас калыкъёсмылэсь лулчебертъёсмес, кылъёсмес утён.

    Конференцилэн ужаз пыриське Удмуртиысь делегация но.

    Тартуын ортчись конференцилэн нырысетӥ люкетаз Марий Эл, Мордовия, Удмуртия но Коми Элькунъёслэн кылдэмзы сярысь докладъёс чузъяськизы.

    Алексей Пономарёв, философской наукаосъя доктор, УрО РАНлэн Филососфияя но правоя институтэзлэн удмурт ёзэтэзлэн кивалтӥсез «Сю ар, сю ымныр, сю учыр» докладэз лыдӟиз. Удмурт автономия кылдэмлэн валтӥсь этапъёсыныз тодматӥз.

    Родион Чузаев, Мари кун университетысь Йӧскалык лулчебертъя но калыккуспо герӟетъёсъя институтлэн кивалтӥсез, аслаз докладаз пусйиз, элькунзэс Марий Эл ниман бадӟым вормон луиз шуыса, угось азьло Мари калыкез черемисъёс шуо вал.

    — Нош Мордваос пӧртэм улосвылъёсын интыяськемынэсь вал бере, — азьланьтӥз коференцилэсь ужзэ Владимир Абрамов, исторической наукаосъя доктор, — мукет калыкъёсын ӵошатыса, автономия кемагес кылдыны выриз.

    Светлана Бандура, Комиысь йӧскалык музейлэн кивалтӥсезлэн воштӥсез, Коми-зырянъёслэн парламентаризмзы сярысь докладэныз конференцтилэсь нырысетӥ люкетсэ йылпумъяз.

    https://vk.com/udmurtkenesh