Эстониын фин-угоръёслэн кунлык басьтэмзы сярысь вераськизы

    Эстониын фин-угоръёслэн кунлык басьтэмзы сярысь вераськизы 1

    Татын оглом фин-угор калыкъёслэн движенизы сярысь но вераськон мынӥз, угось тросэз фин-угор калыкъёс 100 ар талэсь азьло автономиоссэс кылдытыны быгатӥзы.

    Быдэс дуннеысь фин-угор калыкъёсты Тартуысь йӧскалык музей пумитаз. Солэн выль юртэз 2005-тӥ арын пуктэмын вал, соин ик музей туала улонэн ӵош вамыштэ. Экспозициос но, выль информационной технологиосты уже кутыса, дасямын: мониторъёс, интерактивной панельёс пуктылэмын. Фин-угор калыкъёслы сӥзем «Эхо Урала» адӟытон паймытӥз но, бурдъятӥз но.

    Ассэ конференциез усьтӥзы «Финно-Угрия» огазеяськонлэн правлениезлэн кивалтӥсез — Мадис Арукаск, Эстониысь лулчебертъя министерствоысь ӧнерчи Энни-Ли Рейма, Эстониысь йӧскалык музейлэн кивлатӥсез Алар Карис но мукетъёсыз.

    Соос пайдаё уж сӥзизы, пусйизы, фин-угор калыкъёс, мукетъёсыныз ӵошатыса, юн кусып возьыны быгатэменызы туж висъясько шуыса. Валтӥсез — со кусыпъёсты азинтон но лулчебертъёсмес, кылъёсмес утён.

    Тартуын ортчись конференцилэн нырысетӥ люкетаз Марий Эл, Мордовия, Удмуртия но Коми элькунъёслэн кылдэмзы сярысь докладъёс чузъяськизы. Валамон, одӥг палъёсын улыса, историосмы но тупало. Озьы ке но пӧртэмлыкез вань, кызьы сотэк. Кылярысь, мордваослэн ужзы кемагес кыстӥськиз, пӧртэм интыосын улӥллям, ваньзэс одӥг Элькунэ огазеяны секыт вылэм.

    Нош кыкетӥ люкетаз Эстониысь, Финляндиысь но Венгриысь тодосчиослы кыл сётӥзы. Котькудӥзлэн историез аспӧртэм но узыр.

    26-тӥ коньывуонэ Эстониысь Вярска черкогуртын мукетыз фин-угор конференция ортчиз. Фин-угор калыкъёслэн 7-тӥ дунневыл конгрессазы кутэм ужпумъёсты эскеризы: маиз пӧрмиз, ма бордын уж азьланьтӥське на, кыӵе шуг-секытъёс кылдо. Озьы ик 8-тӥ ӧтчамлы но дасяськонэз мытӥзы.