«Дырвырӟон: удмурт егитъёслэн быдэ вуон йылолъёссы 1993/2017» адӟытон усьтӥськиз Ижкарын

    «дырвырӟон: удмурт егитъёслэн быдэ вуон йылолъёссы 1993/2017» адӟытон усьтӥськиз ижкарын 1

    Адӟытонэз усьтонэ туж трос калык люкаськиз:  кивалтӥсьёс, тодосчиос, бигер шаерысь, Эстониысь вуэм куноос.

    Адӟытонын — бигер шаерысь Огырчи ёросысь Варклед-Бӧдья гуртысь туспуктэмъёс. Соос 24 ар вис карыса пуктэмын.  Нош пуштросазы одӥг йылол — эру карон, куриськон — быдэ вуонэз пусъён.

    Шумпотымон, сяме пыӵам йылолэз гуртын туэ но ортчытӥзы. Азьвыл сямен ик 14-15 аресъем пиослэсь быдэ вуонзэс пумитаны, пусйыны покчи арняе люкаськылӥзы, нош нылъёслэсь — арня нуналэ.

    «Соос ветлӥзы коркась корка, бичазы 2-3 курегпуз, кеньыр, вӧй но сӥль, — шуэ Варклед-Бӧдья гуртысь вӧсясь Никонор Алексеев. — Собере егит пиос, воргоронъёслэн чакламзы улсын, нимысьтыз интыын ӝук пӧзьтӥзы. Пӧзьтэм ӝукез вӧсяса дэмен сиим. Пиослэн эру кароназы нылъёс луыны кулэ ӧвӧл, озьы ик нылъёслэназ – пиос, вӧсясьёс сяна».

    Та сям Варклед-Бӧдья гуртын гинэ ортчытӥське.  Шаерамы улӥсь удмуртъёслэн сыӵе йылолзы ӧвӧл.

    «Сыӵе традициосын Европа кунъёсын туж тунсыкъясько, уго асьсэлэн нокыӵе сямъёссы утемын ӧвӧл, — шуэ, адӟытонэз радъясь, Эстон калык музейысь тодосчи Светлана Карм. — Туж шумпотыса юаллясько — кытын, кин улэ. Со экспозицимы милям туж чебер, туж трос данъетъёс басьтӥз ини. Удмуртъёс сярысь туэ тросэз тодо ини.

    Удмуртия — 2-тӥез кун, кытчы вуиз адӟытон. Татысь со вырӟоз Венгрие, собере Францие.

    http://www.myudm.ru/